Учні нашої школи привітали ветеранів з Днем похилого віку.
Молодість і зрілість стали говорити…
Про усе в цілому про життя, про діти,
Молодість сказала: ” Мені краще жити…”
Зрілість посміхнулась й стала говорити:
“Знаєш, мила, хочу тобі побажати
Всі мої роки прожити й величезний досвід заробити”.
Молодість, з насмішкою: «Що в тобі такого?
Дім, сім’я, робота … Ці страшні окови … »
Зрілість посміхнулася, як молодшій доньці:
«Без тенет сімейних, хто ми під цим сонцем?!»
Молодість співала: «Все в мені прекрасно,
Молода я, вільна, і красива, ясно? »
Зрілість їй сказала: «Я –мудріша тебе,
Перегони із тобою – все це не для мене …
” Ти живеш так сумно…нудно і серйозно….”
Молодість доводить власну правоту…
” Ти не розумієш жити – це не просто…”
– Зрілість все говорить думку золоту…
«Ну а де ж те щастя, щастя хоч існує?»
Що це: дім, машина, грошей коли не бракує?»
«Щастя, так воно буває
Якщо жить з коханими небо дозволяє,
Якщо сміх дітячий чується із дому …
Ти ще з щастям, мила, зовсім незнайома … »
Молодість промовчала, раптом запитала: «Якщо правда все це,
Що ж ночами плачеш і про що секрети? »
«Я ночами плачу …», – зрілість говорила:
«Бо раніше все це я не цінувала …»
|