ДЕПОРТАЦІЯ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ 1944 — насильницьке вивезення кримських татар з Криму, один із злочинів комуніст. тоталітарного режиму в СРСР. Здійснено згідно з Постановою Державного комітету оборони СРСР (ДКО) від 11 трав. 1944 за № 5859сс «Про кримських татар». Депортація обернулася трагедією для кримськотатар. народу, позбавивши його на довгі роки батьківської землі. Кримських татар було депортовано у різні р-ни СРСР — від пн. Приуралля до республік Серед. Азії. 18 трав. 1944 — початок депортації — нині є днем трауру в історії кримськотатар. народу. Впродовж трьох діб каральні органи відправили з Криму понад 70 залізничних ешелонів, у кожному з яких було по 50 вагонів, ущент заповнених переселенцями. Через нестачу харчів, антисанітарію й велику скупченість багато людей загинуло в дорозі. Масштаб депортації видався сталінському кер-ву недостатнім. Тому 21 трав. 1944 ДКО СРСР прийняв постанову за № 5937 про додаткове переселення з Криму кримських татар. У ході депортації було доставлено у різні р-ни РРФСР: у Марійську АРСР (нині Республіка Марій Ел, РФ) — 8,3 тис. осіб, Молотовську (нині Пермська) обл. — понад 10 тис., Горьковську (нині Нижегородська) — 5,5 тис., Свердловську — 3,8 тис., Івановську — 2,7 тис., Ярославську — понад 1 тис. осіб. 8 черв. 1944 кер-во НКВС Узб. РСР доповіло рад. кер-ву, що прийняття ешелонів зі спец. переселенцями з Криму закінчилося. Усього до Узбекистану відправлено 35 275 сімей. Значну частину крим. татар «передали для трудового використання» на шахтах, з-дах і будовах, більшість з яких не була забезпечена елементарними умовами для життя і праці. Дослідники називають різну кількість виселених 1944 крим. 

татар: за останніми підрахунками — бл. 200 тис. осіб. У результаті депортації у крим. татар було вилучено: понад 80 тис. будинків, більше 34 тис. присадибних ділянок, бл. 500 тис. голів худоби, всі запаси продовольства, насіння, саджанців, корму для домашніх тварин, буд. матеріалів, десятки тисяч тонн с.-г. продукції. В архівних документах зафіксована ліквідація 112 особистих книгозбірень, 640 бібліотек у початкових і 221 — у середніх школах, 200 — у колгоспах, 30 — у райцентрах і 60 — у містах Криму. В селах перестали діяти 360 хат-читалень, у містах і райцентрах — понад 9000 шкіл і 263 клуби. Було закрито мечеті в Євпаторії (дві), Бахчисараї (дві), Севастополі, Феодосії, Чорноморському та в багатьох селах. По суті, Д.к.н. позбавляла кримських татар їхнього етносоціального та етнокультурного середовища проживання, яке створювалося віками, а також їхньої державності. Й хоча офіційно проти депортованого кримськотатарського народу були висунуті звинувачення в співробітництві переважної більшості його представників в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 з гітлерівською адміністрацією (див. Колабораціонізм), однак дії влади щодо виселення кримських татар з Криму були цілком злочинними, адже жоден народ за всіма міжнародно-правовими нормами не може і не повинен підлягати покаранню за злочини, скоєні окремими чи навіть багатьма його представниками. Нині крим. татари повністю реабілітовані й повертаються на свою етнічну батьківщину. 
Літ.: Національні процеси в Україні: Історія і сучасність. Документи і матеріали, ч. 2. К., 1997; Депортовані кримські татари, болгари, вірмени, греки, німці. Збірник документів (1941—1998). К., 1999; Кримські татари: шлях до повернення. Збірник документів та матеріалів, ч. 1—2. К., 2004. П.Д. Овчаренко. 

укр. нас. під час відходу вермахту з тер. УРСР. У відповідній директиві А.Гітлера наголошувалося, що війська, відступаючи, повинні забирати з собою місц. нас. для використання його нім. армією як робочої сили. Примусова «евакуація» супроводжувалася нечуваними звірствами з боку гітлерівців. Людей збирали в колони приблизно по 1000 осіб і пішки тижнями під охороною гнали сотні кілометрів у т. зв. приймальні табори, де вони жили просто неба, навіть взимку, майже не отримуючи харчування. Про розмах депортації свідчать, зокрема, такі дані — з р-нів групи армій «Південь» і групи армій «А», що діяли на тер. України, тільки за січ.— лют. 1944 виведено 284 тис. осіб.